Перспективність використання body в якості CSS Grid контейнера.
На мою особисту думку, використання елемента <body> в якості CSS Grid контейнера могло би бути накращою практикою щодо визначення його як контейнера сітки. Це питання періодично, але дуже рідко підіймається серед розробників - початківців, але інтернет спільнота доволі інерційна і не дуже зацікавлена відходити від старих прийомів, які прижилися і стали еталонними. Я сьогодні спробую навести аргументи на користь перспективності використання <body> в якості CSS Grid контейнера.
Аргументи на користь такої практики.
- Ми не хочемо, щоб наш HTML код був перевантажений різноманітними обгортками.
- Тіло документа найбільший контейнер, який охоплює всю сторінку, то логічно йому бути Grid контейнером.
- Семантичні елементи мають семантичне зачення, то немає сенсу використовувати зайві обгортки.
- У CSS Grid немає жодного недоліку, якщо ви хочете, щоб дочірні елементи <body> були розміщені у двовимірному вигляді, що є цілком нормальним явищем.
- Технічно, ви можете використовувати будь-який HTML-елемент в якості контейнера для CSS Grid, включаючи і елемент body.
До HTML5 семантичні елементи були додані з певно метою.
Але виникає логічне питання - навіщо було додавати до HTML5 семантичні елементи, якщо не відмовлятися від старих практик використання різних обгорток у вигляді не семантичних елементів? Поява семантичних елементів у HTML5 має на меті збільшити семантичність HTML-документів, тобто покращити їх зрозумілість і доступність. Застосування семантичних елементів допомагає розуміти структуру сторінки та зміст, який вона містить. Використання семантичних елементів дозволяє створювати більш доступні та зрозумілі веб-сторінки для людей та пошукових систем. Тому доцільно використовувати семантичні елементи в HTML5.
Анулюємо аргументи проти використання body в якості CSS Grid контейнера:
Давайте спробуємо розібратися з поширеними аргументами проти і визначити, чи є вони справді вагомими.
Міф1 - Використання body як CSS Grid контейнера може змінювати семантичну структуру документа та робити її складнішою для розуміння.
Використання body як CSS Grid контейнера жодним чином не впливає на семантичну структуру документа, адже всі семантичні елементи знаходяться всередині body.
Отже робимо логічний висновок, що використання body як CSS Grid контейнера не має жодного впливу на семантичну структуру документа, оскільки body є головним елементом, всередині якого знаходяться всі інші елементи сторінки.
Тому можна зробити висновок, що твердження про зміну семантичної структури документа використанням body як CSS Grid контейнера є невірним.
Використання семантичних елементів відповідно до їх призначення може покращити семантику HTML-коду та допомогти пошуковим системам, скрінрідерам та іншим технологіям зрозуміти зміст веб-сторінки та спростити роботу користувачам з обмеженими можливостями.
Використання семантичних елементів є корисним і не повинно приводити до проблем з семантикою, якщо вони використовуються згідно їх призначення. Використання семантичних елементів є більш раціональним і правильним підходом до розробки веб-сторінок.
Міф 2 - Використання body як контейнера для CSS Grid зазвичай працює добре для простих макетів, де не потрібно змінювати розміри або додавати складні ефекти до макету. Однак, якщо вам потрібен більш складний макет, зі складними взаємодіями між різними елементами та компонентами, то використання body в якості CSS Grid контейнера може накладати певні обмеження.
Якщо не використовувати фіксовані розміри для елементів, які знаходяться в body, то обмеження на зміну розміру body також відпадає. Це означає, що можна використовувати body як CSS Grid контейнер і змінювати розміри елементів всередині без необхідності змінювати HTML-код. Таким чином, цей аргумент також можна прибрати.
Міф 3 - Використання body як контейнера для CSS Grid може призвести до складнощів при створенні адаптивного дизайну, особливо якщо потрібно змінювати кількість колонок у залежності від розміру екрану.
А хіба використання div з класом не матиме такі самі складнощі при створенні адаптивного дизайну, особливо якщо потрібно змінювати кількість колонок у залежності від розміру екрану?
Так, це дійсно може бути проблемою незалежно від того, чи використовується body як контейнер CSS Grid чи div з класом. Адаптивний дизайн часто вимагає зміни кількості колонок у залежності від розміру екрану, що може бути складним і часомістким процесом. Однак, існують підходи до створення адаптивного дизайну з використанням CSS Grid, що дозволяють легко змінювати кількість колонок, такі як медіа-запити, які можуть використовувати медіа-запити для зміни кількості колонок в залежності від розміру екрану. Також можна використовувати функції автоматичного масштабування розміру сітки, такі як minmax, для того, щоб уникнути проблем з адаптивністю.
Отже це не можна вважати важливим аргументом проти використання body як CSS Grid контейнера.
Міф 4 - Використання body як контейнера для CSS Grid може ускладнити підтримку стилів у майбутньому, якщо ви хочете додати новий блок до сторінки, але він повинен бути розташований в окремому контейнері.
Якщо ми говоримо про загальну концепцію використання лише семантичних тегів про розробці сайтів, то додавати блок до сторінки ми відповідно до такої концепції ми також будемо семантичний, то цей аргумент можна також вважати невірним.
Правильний підхід до розробки сайту з використанням лише семантичних тегів, де кожен елемент має своє призначення і роль на сторінці. В цьому випадку додавання нового блоку може бути виконане шляхом додавання нового семантичного тегу з відповідним значенням або використанням існуючих семантичних тегів з додатковими класами для стилізації.
Таким чином, аргумент про ускладнення підтримки стилів у майбутньому через використання body як контейнера для CSS Grid є необґрунтованим.
Міф 5 - використання body як CSS Grid контейнера полягає в тому, що це може вплинути на доступність сайту для користувачів з особливими потребами. Наприклад, користувачі з відключеним CSS або використовуючи читач екрану можуть мати проблеми з доступом до контенту на сайті, якщо сітка розташована на рівні body.
При відключення CSS збережеться загальна структура семантичного коду і його контент. Це навпаки покращить можливості читача екрану в порівнянні з аналогічною ситуацією з іншими не семантичними елементами.
Використання body як CSS Grid контейнера не впливає на семантичну структуру HTML-коду, тому при відключенні CSS зберігається доступ до контенту на сайті. При цьому, якщо контент на сайті має правильну структуру, то читач екрану зможе коректно прочитати всі необхідні елементи. Таким чином, цей аргумент проти використання body як CSS Grid контейнера також можна вважати невірним.
Міф 6 - Використання body як CSS Grid контейнера може не бути оптимальним рішенням для більш складних макетів, де необхідно більше контролювати поведінку сітки на різних розмірах екрану.
Але ми говоримо не лише про прості макети з семантичних тегів, але макети з семантичних тегів можуть бути разних рівнів складності, адже на них немає жождних обмежень у порівнянні з div. Семантичні теги можуть бути використані для створення макетів різної складності, від простих до більш складних.
Висновок:
- Більшість аргументів проти використання body як CSS Grid контейнера не мають дійсного підґрунтя, а деякі навіть протирічать загальній концепції використання семантичних тегів при розробці сайтів.
- Використання body як CSS Grid контейнера не впливає на семантичну структуру документа та не робить її складнішою для розуміння.
- Розробка сайтів на базі семантичних тегів має багато переваг і сприяє доступності та розумінню контенту.
- Не виключено, що в найближчому майбутньому в центрі уваги буде сумісність веб-сайтів, і використання body як CSS Grid контейнера може бути хорошою практикою.
З повагою, Юрій Чернієвський! Керівник гуртка "WEB-Miditaur" науково – технічного напряму «WEB технології» ЦДЮТ Краснопільської селищної ради. Бакалавр, прикладна математика за спеціальним напрямом інформатика, Спеціаліст - інформатика, математик - програміст.
0 Коментарів Підписатися на цей блог